понеділок, 20 квітня 2015 р.

Проповідь на Великдень

   

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця і спільність Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь» (2Кор.13.13)
Сьогодні ми святкуємо славне Христове Воскресіння. Це день великої радості і втіхи тому, що Воскреслий Христос хоче усім нам дарувати воскресіння та нове життя у Його небесному царстві. Великдень це одне з найбільших і головних свят усього християнства. Тому, що Христос воскрес, а це означає, що його жертва є достатня і досконала. Також це свято підкреслює, що Ісус Христос є не лише правдивою людиною, а й Богом, бо лише Господь міг спокутувати за гріхи цілого людства, жодній людині це не було під силу.
Своїм воскресінням Господь Ісус звіщає нам чудову новину, що немає чого, більше, боятися смерті, вона ж бо переможена Христом. Ісус хоче дарувати нам усі свої благословення та примирення з Богом. Він стоїть з розпростертими руками чикаючи на усіх. І кожен, що почув спасаюче Боже Слово і увірував буде прийнятий до божої сімї з великою радістю.
Тож покладаймось на Христа та довіряймо Йому себе та все, що маємо,а Він нас благословить.
Однак остерігаймось того щоб не бути показними християнами та складати надію на Христа тільки в цім світі. Від цього нас застерігає апостол Павло у своєму послані до Коринтян: «Коли ми надіємось на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещадніші від усіх людей!» (1Кор.15.19).
Ми називаємо себе християнами. Чому?... Чи тому, що визнаємо, що є Бог, часом молимось, робимо якісь хороші справи, постимо, іноді ходимо до церкви?... Коли уважно глянемо на себе то зауважимо теж, що мало переймаємось тим, що по смерті, та не приділяємо уваги воскресінню мертвих. А ще можемо зауважити, що вважаємо себе кращими від решти людей, бо думаємо, що менше грішимо від них. Чи це нам не пригадує одного фарисея який говорив: « Дякую Тобі Господи, що я не такий, як цей грішник і митар»? Дуже часто ми очікуємо, що Бог повинен нас, вже зараз, у цім житті усім обдарувати і благословити різними добрами. Так думаючи і чинячи «ми надіємось на Христа тільки в цьому житті…» Подібне думали і робили коринтяни Вважаючи себе вже відродженими і духовно воскреслими тут на землі. Тому повинні мати всі благословення вже тепер. Не думали про майбутню смерть і не визнавали воскресіння мертвих. Навіщо тоді апостолам терпіти поневіряння і наражати своє життя на смерть. Чи ж не краще тоді якнайсильніше триматись життя. «Коли ж нема воскресіння мертвих то і Христос не воскрес!» «І проповідь наша тоді даремна – ви в своїх ще гріхах.» «Ми найнещадніші від усіх людей!» - говорить святий Павло в листі до коринтян. Не маємо тоді ніякого спасіння від наших гріхів. Коли Христос не воскрес то жертва Його не прийнята і нікому проголосити оправдання для нас.
Розповім вам одну історію. Один пастир на похоронах сказав, що істину втіху можна знайти лише у Христа. Після поховання до нього підійшла незадоволена жінка і сказала: «Ви, всі проповідники такі. Говорите постійно одне і те саме Христос, Христос, Христос…» «Це правда» - як най лагідніше відповів їй пастир. «А чим ви можете втішити рідних покійного?» Жінка помовчала якусь хвилю, а тоді неохоче визнала: «так ви праві, у вас хоч ваш Христос є.»
По смерті когось із ближніх нас потішатимуть, але ніякі з цих знаків уваги не дадуть нам відповіді на наші найболючіші питання. А що потім, після смерті? Де зараз той, що нас покинув? Чи зустрінемось з ним на небесах? Як мені знати чи маю я вічне життя? Відповіді на ці запитання ми знайдемо тільки в Ісуса Христа. Тільки Він переміг гріх і смерть. Він один помер за нас на хресті і Воскрес із мертвих. Він живий і той, хто вірить в Нього буде вічно жити з Ним. Але наша гріховна природа із старою людиною в нас намагається в будь-який спосіб себе врятувати. Щоб безжалісний Закон не знищив її своїм смертельним ударом. Наш старий Адам робитиме все, щоб ми не визнали себе грішними і не довірились цілковито Христові. Ми тут ще у долині сліз, серед безлічі гріхів і спокус. Самі ми не впораємось з нашими ворогами дияволом і спокусами світу та тіла. Але в нас є надія. І ми можемо разом із святим Павлом сказати: « Та нині Христос Воскрес із мертвих». Так і ми воскреснемо, щоб бути у Його славі. Дійсно Христос  Воскрес і переміг владу диявола та смерті. Та царює у всій Своїй славі по правиці Отця. То ж це засвідчує, що Христова жертва прийнята і тому ми також воскреснемо. «Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть.»
Лише, Христос, єдина наша надія, сила, допомога і спасіння. Тільки цілковито довірившись Йому, будемо спасенні благодатю Божою заради Ісуса Христа, нашого правдивого пророка, первосвященика і царя. Тож склавши цілковиту надію, у всьому, на нашого воскреслого Христа, ми є найщасливішими з усіх людей.
Христос же, що воскрес із мертвих істиний і правдивий Бог наш нехай благословить нас даючи нам мир, спасіння і воскресіння, і тримає в своїй опіці тепер і повіки-вічні. Амінь.


ХРИСТОС ВОСКРЕС!           ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Немає коментарів:

Дописати коментар