субота, 11 квітня 2015 р.

Проповідь. Великий Четвер (день запровадження Господньої Вечері.) 09.04.2015 р.

День пам’яті.
«Мир вам усім у Христі. Амінь.» (1 Петра 5.14)
«Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» (Лк. 22.19)
В цей вечір Ісус вчинив запровадження Господньої Вечері. З цього дня усі християни та кожен з нас маємо це велике благословення, приймати Боже тіло і кров на відпущення гріхів та покріплення нашої віри. Христос у Своїх словах запровадження також чітко говорить, що те, що ми приймаємо є правдиві Його тіло і кров. І все це ми повинні чинити на спомин про Ісуса і те, що Він вчинив для нас.
Давайте сьогодні застановимось та роздумаємо над тим, чим же для нас є Господня Вечеря? Та, що ми думаємо та згадуємо приймаючи тіло і кров Христові?
Один чоловік розповів мені історію, яка трапилась з ним в Лондонському аеропорту. Коли цей чоловік очікував на свій літак, раптом із динаміків залу, де знаходились пасажири, пролунала об’ява, що сьогодні у Великобританії «День Пам’яті», коли люди вшановують тих громадян, які загинули під час війни. Далі голос з динаміків доповів, що в одинадцятій почнуться дві хвилини мовчання, і що адміністрація аеропорту буде дуже вдячна, якщо всі поставляться до цього відповідно. Отже, тисячі людей з різних куточків світу мовчки стояли, вшановуючи пам'ять загиблих британських солдатів.
Згадати тих, хто віддав за свою країну життя, - шляхетне бажання. Однак, яким би воно не здавалося важливим, його не зрівняти з тим привілеєм, що ми маємо, коли підходимо до причастя. Звершуючи Господню Вечерю, ми тим самим виконуємо веління – згадувати смерть Ісуса. «Це чиніть на спомин про Мене!» (Лк. 22.19). І чините мимо це до приходу Христового. «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. Тому – то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, - буде винний супроти тіла та крові Господньої! Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п’є. Бо хто їсть і п’є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п’є!» (1Кор.11.26-29) Павло в цих словах чітко зазначає про реальну присутність правдивих тіла та крові Христових в Господній Вечері. То ж підходячи до причастя нам слід про це пам’ятати та належно себе приготовувати, щоб прийняти Господні тіло і кров на зцілення душі і тіла, як про це ми молимось перед причастям.
Також пам’ятаймо про те, що Христос зробив для нас, переніс невимовні муки, страждання і ганебну смерть на хресті. Ісус так тяжко страждав для того щоб нас звільнити від гріховної неволі та вчинити нас дітьми Божими.
Коли Ісус віддав за нас життя, то здобув прощення гріхів, яке звільнило нас і забезпечило вічну домівку на небі.
Тому приймаючи тіло і кров Господні згадуймо смерть Христову, а ця згадка має спонукати нас жити для Христа. Що б ми щоденним життям давали приклад і доказ того, що ми дійсно є Божими дітьми. А ті, хто ще не має спасаючої віри та не покладається цілковито і в усьому на Христа, бачачи нас та наше життя, дозволили Ісусові діяти через Його спасаюче Слово у їх серцях. Щоб побачили і зрозуміли, що Господь Ісус віддав Своє життя і за них, бо ж Христос умер за всі гріхи цілого людства. Тому усі, що складуть свою довіру на Христа зможуть отримати це прощення і будуть приєднані до Божої сім’ї.
Отож вчинімо гідний плід покаяння і належним чином приступаймо до причастя роздумуючи над смертю Христовою та жалкуючи каймось в своїх гріхах щоб не перетворити цей великий дар Господнього Тіла і крові на буденщину чи ритуал, а зробімо все можливе, аби Господня Вечеря стала справжнім «Днем Пам’яті», достойним вшануванням Христа аж до Його пришестя.

«Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш і душа і тіло непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той Хто вас кличе, - Він і винить оте! Йому нехай буде слава по віки. Амінь.» (2Сол. 5.23-24) 

Немає коментарів:

Дописати коментар